Чумацькі пісні

Чумацькі пісні – відрізняються надзвичайним ліризмом та романтизмом. Чумацький фольклор є своєрідним щоденником життя в якому оспіване нелегке життя чумаків в дорозі. Пісні про них складали вдячні односельчани-хлібороби, які неймовірно поважали чумаків та з нетерпінням очікували кожного їх повернення. Саме вони привозили найнеобхідніші для життя продукти. В піснях оспівана специфіка чумацького промислу, в яких згадується про реалії побуту, умови проживання, ночівлі, приготування їжі. Такі пісні співались не лише односельчанами, але й самими чумаками, які розповідали про своє непросте ремесло. Хоча у виникненні та розвитку чумацтва основними були економічні міркування, все ж таки вони не знайшли свого відображення в піснях, оскільки творчість має нести те, що лунає від серця та торкає душу.

В чумацьких піснях відобразилась вся романтика дороги, безмежність степів та яскравість чаруючих краєвидів. Але так само змальовані й усі негаразди, переживання та турботи пов’язані з досить небезпечною справою.  Різноманітність сюжетних тем надзвичайно велика. Багато селян були вимушені найматись чумаками, для того, щоб мати змогу забезпечити сім'ю. Мотив таких пісень сповнений небажання розлуки із рідним домом, коханою дружиною та дітьми. Окрім цього завжди існувала небезпека з боку  татарських загонів, які нападали на чумаків. Після подібних нападів багато чумаків було поранено і вбито. В таких піснях просліджується схожість з козацькими піснями, в яких також оспівується мужність та відвага воїна.

Існує також різновид жартівливих чумацьких пісень. В них з гумором, але подекуди  іронічно змальовані гуляння чумаків, святкування їх повернення додому. В таких піснях часто оспівуються застереження дівчатам, щоб вони не закохувались в чумаків.  Найпоширенішим сюжетом в піснях залишається соціальний. Сум та жага повернення до рідного дому не оминає жодної чумацької пісні, в яких спостерігається переплетення мотивів самотності та ностальгії.  Другорядний образ в піснях належить персоніфікованим образам тварин, а саме волам. Вони описуються як друзі чумаків, які безпосередньо переживають всі численні перипетії, які трапляються під час далеких та довгих мандрівок.  Чумаки розмовляють з волами, просять поради та діляться всіма думками і переживаннями. Особливе ставлення до волів надзвичайно виразно змальоване в піснях про смерть чумака, в якій він висловлює останню волю  своїм друзям – піклуватись про його волів.

Тексти чумацьких пісень були сповнені величі та відваги чумака. Але звичайно вживання таких стилістичних прийомів вживалось для посилення образу героя.  Рівень алегорії та сама структура тексту пісень наближають їх до байок. Специфіка життя та побуту чумаків виробила оригінальну та самобутню образність цих пісень.  Структура текстів конкретизована специфікою промислу чумаків.  Існує  декілька спільних рис з веснянкам, а також в піснях зустрічаються цілі уривки українських веснянок, які виступають як заспіви в чумацьких піснях.

Мова:

при поддержве "производство полиэтиленовых пакетов"