Жниварські пісні

Жниварські пісні – обрядові пісні осіннього циклу. Ці твори календарно-обрядової творчості пов’язані із збором врожаю. Український народ з давніх давен, з великою повагою та пошаною ставився до землі. Родючість та щирість рідної землі захоплювала людей, а отже і всі обряди та ритуали пов’язані з землеробством повинні були супроводжуватись піснями, оскільки вони також носили  і закликаючий  характер. Жнива для українця це велике свято та своєрідний підсумок роботи. Проходило свято дуже урочисто, радісно та супроводжувалось різноманітними цікавими дійствами. В перший день, господарі святково вбравшись йшли в поле, де найкраща жниця починала  жати. Звичайно такий ритуал неодмінно супроводжувався відповідними обрядовими піснями.  Всі женці бажали один одному гарного врожаю наступного року та дякували ниві за щедрий, родючий врожай.

Серед мотивів жниварських пісень найпопулярнішим залишається мотив в якому возвеличують господаря та господиню. Оспівується їх важка праця протягом сезону, скільки любові та сил вони вклали в родючу українську землю. Співаючи господареві, женці звеличували його працю, турботу за поле, уміння вчасно засіяти та виростити гарний врожай.  Господині лунає подяка за турботу про женців, за те, що вчасно подавала обід та вечерю, за любов до господаря з яким розділила всі переживання за поле та врожай. Поширені також мотиви опису поля, його величання, процес жаття і женців. Поряд з оспівуванням роботи з’являлись архетипні образи небесних світил – місяця, сонця, зірок тощо. Древніми можна також вважати народні пісні, якими жниці підбадьорювали одна одну, коли день наближався до завершення.  В жниварських піснях пізнішого періоду часто звучать нарікання жниць на непосильну роботу без відпочинку. Співом вони докоряють сонцю за спеку та просять вітру освіжити їх. Такі пісні символізують замовляння вищих небесних сил прийти на допомогу людям в цій не легкій справі.

Обжинкові обряди та жниварські пісні, пов’язані із завершенням всіх польових робіт, сповнені вдячності за щедрий та плодючий врожай. Такі пісні характеризуються найбагатшим образно-тематичним розмаїттям. Окремою групою обжинкових пісень виступають твори, які присвячені святковому ритуалу обрядового випікання короваю з нового зерна. Так само як всі польові роботи повинні були супроводжуватись піснями для заохочення та підбадьорювання працівників, так і приготування короваю вважалось окремим, надзвичайно важливим етапом завершення польових робот. В них часто лунають розмови до короваю, замовляння до нього як до живої істоти. Така лірика сповнена елементів прадавньої міфології.  Вважалось, що хліб здатний поглинати всю енергетику пов’язану з настроєм та почуттями людини, тому до процесу випікання слід було підготуватись не лише  піснями, але й серцем та душею. 

Мова:

при поддержве "производство полиэтиленовых пакетов"